Закон 4004

Группа народных депутатов («Слуга народа», «За будущее», «Доверие») зарегистрировала в Верховной раде Украины новый законопроект №4004. Он направлен на борьбу с киберпреступностью, но, фактически, дублирует российское законодательство и предлагает обязать интернет-провайдеров отслеживать активность пользователей в сети, фиксировать её и раскрывать эти данные правоохранительным органам.

С целью борьбы с киберпреступностью депутаты предлагают усовершенствовать государственно-частное взаимодействие правоохранителей и интернет-провайдеров при проведении оперативно-розыскных мероприятий, негласных следственных (розыскных) действий и временного доступа к информации, вещам и документам.

Текст законопроекта №4004 содержит требование, согласно которому провайдеры телекоммуникаций обязаны за собственный счёт устанавливать в своих сетях технические средства, необходимые для проведения негласных следственных (розыскных) действий и доступа к информации о связи, абоненте, получении и маршруте передачи интернет-услуг, их продолжительности и содержании. Кроме того, законопроект обязывает операторов способствовать проведению оперативно-розыскных мероприятий и запрещает им разглашать информацию о проведении таких мероприятий.

Кроме этого законопроект №4004 дополняет перечень процессуальных источников доказательств электронными доказательствами, а также создаёт порядок специальной конфискации виртуальных активов. Документ определяет, что электронным доказательством является информация в электронной форме со сведениями, которые могут быть использованы в качестве доказательства факта или обстоятельств, устанавливаемых в ходе уголовного производства. К электронным доказательствам могут относиться: текстовые документы, графические изображения, планы, фотографии, видео- и звукозаписи и т.д., виртуальные активы, сайты, текстовые, мультимедийные и голосовые сообщения, метаданные и базы данных.

Кроме того, депутаты отмечают, что сейчас специальная конфискация не охватывает виртуальные активы. Вместе с тем, в основном именно через неурегулированные законом виртуальные рынки осуществляется легализация (отмывание) доходов, полученных преступным путём. Таким образом, законопроект внедряет норму, согласно которой могут конфисковать виртуальные активы, являющиеся предметом уголовного преступления или иного общественно опасного деяния. Конфискации подлежат активы за исключением тех, которые возвращаются законному владельцу.

Источник: «Экономическая правда»

  • В России был принят так называемый «закон Яровой», направленный на борьбу с терроризмом и экстремизмом. Он обязал местных операторов устанавливать для нужд спецслужб за свой счёт специальное оборудование для фиксирования активности пользователей (т.н. СОРМ — система технических средств для обеспечения функций оперативно-розыскных мероприятий).

1 вересня 2020 року члени Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на чолі з Денисом Монастирським внесли до парламенту низку законопроектів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та забезпечення дотримання санкційного режиму (Законопроекти № 4002, №4003, №4004).

Цими законопроектами до законодавства пропонуються новели, спрямовані на імплементацію положень Конвенції про кіберзлочинність щодо введення такого заходу забезпечення кримінального провадження як термінове збереження інформації, а також запровадження в українське законодавство поняття «електронний доказ». Законопроектом №4002 також пропонується механізм притягнення до відповідальності осіб, що порушують вимоги санкційного режиму.

Не заперечуючи доречність імплементації підходів Конвенції у національне законодавство, Коаліція «За вільний Інтернет» має серйозні перестороги щодо потенційного негативного впливу на права людини окремих норм вказаних законопроектів, а саме:

  1. Законопроект №4002 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог санкційного режиму, діючого на захист національної безпеки і територіальної цілісності України» вводить фінансову та кримінальну відповідальність за невиконання санкцій – аж до ліквідації юридичної особи та позбавлення волі. Заходи відповідальності можуть застосовуватися не лише до суб’єктів, на яких накладено санкції, а і на інших осіб, які «будь-яким чином умисно сприяли порушенню їх застосування». При цьому штрафи на суму до 85 тис. грн застосовуватиме безпосередньо спеціальний уповноважений орган, що буде створений Кабміном для нагляду за дотриманням санкційного режиму.

За умови сумнівної правомірності окремих санкційних заходів, зокрема щодо обов’язків провайдерів телекомунікацій обмежувати доступ до веб-ресурсів, впровадження передбачених законопроектом механізмів контролю і відповідальності, може створити загрози для їх діяльності, що в свою чергу може також негативно вплинути на доступ громадян до телекомунікаційних послуг.

  • Законопроект № 4003 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії кібератакам” надає можливості для доступу правоохоронців до інформації, яка зберігається в електронних інформаційних системах (наприклад, до інформації у смартфоні чи персональному комп’ютері), на які не поширюється дозвіл на проведення обшуку, якщо слідчий чи прокурор вирішить, що є достатні підстави вважати, що інформація, яка в них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Така норма надає необмежену дискрецію правоохоронним органам та не передбачає жодних механізмів для захисту особи від порушення її права на таємницю кореспонденції.

  • Законопроект № 4003 також покладає на провайдерів низку обов’язків щодо збереження інформації в телекомунікаційних системах, зокрема про рух трафіку у обсязі, достатньому для ідентифікації абонента та визначення джерела походження трафіку та маршруту його передачі протягом 12 місяців, а також в порядку вимог щодо тимчасового збереження інформації для цілей кримінального провадження.

Доступ до такої інформації має надаватися за постановою прокурора або слідчого і може також делегуватись оперативним підрозділам. Винятки, які вимагають отримання ухвали слідчого судді або суду, стосуються інформації, яка охороняється Законом України «Про захист персональних даних» або передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Законопроект не встановлює особливостей процедури доступу до переліченої інформації за рішенням суду чи слідчого судді, а самі винятки сформульовано занадто загально, що може ускладнити їх застосування. У такому випадку, зважаючи на закритість процедур кримінального провадження, існує високий ризик того, що доступ до будь-якої інформації про комунікації особи може здійснюватися без дотримання належних гарантій судового нагляду.

  • Законопроект № 4004 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів» доповнює норму статті 39 Закону України «Про телекомунікації», що покладає на провайдерів (операторів) телекомунікацій обов’язок за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими підрозділами оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації.

Така норма суперечить вимогам, з-поміж іншого, Директиви ЄС про електронну комерцію, яка передбачає заборону встановлювати для посередників загальний обов’язок моніторити інформацію, що передається через них, або ж проактивно шукати факти чи обставини, які свідчать про незаконний контент чи активність.

З огляду на це, Коаліція «За вільний Інтернет» закликає народних депутатів-суб’єктів законодавчої ініціативи доопрацювати зареєстровані законопроекти з урахуванням міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини, зокрема привести норми проектів у відповідність з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, а також узгодити пропоновані новели з вимогами законодавства Європейського Союзу, у тому числі щодо захисту персональних даних, гармонізація з яким здійснюється в рамках Угоди про Асоціацію України з ЄС.

Коаліція «За вільний Інтернет», учасники:

ГО «Лабораторія цифрової безпеки»

ГО «Платформа прав людини»

ГО «Центр громадянських свобод»

ГО «Центр прав людини ZMINA»

Представництво Freedom House в Україні

Микола Костинян

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *